Інтерв’ю з деканом історичного факультету Сергієм Литовченком
22 січня 2021 року 
Автор: Валерія Харченко
«Я не розумію, чому потрібно вступати до якогось іншого ЗВО, бо Харківський університет — найстаріший на теренах України, один із найстаріших у Східній Європі. Саме історичний факультет, на нашу думку, надає можливість випускникам знайти своє місце у сучасному суспільстві»
Якщо ви хочете дізнатися, що таке класична освіта, що ж є її уособленням, то варто звернути увагу на історичний факультет, який стояв у джерел Харківського університету.
Історичний факультет Каразінського — один із небагатьох в Україні пропонує «чисту» історію, без поєднання з якимись іншими галузями знань.
Як можна стати справжнім студентом-істориком, чому історична освіта є як ніколи актуальною в сучасному світі, які перспективи після історичного факультету — про все це в інтерв’ю з деканом історичного факультету Сергієм Литовченком.
Дізнатися про особливості вступу у 2021 році, познайомитися ближче з факультетом та отримати відповіді на свої питання ви зможете під час онлайн-зустрічі на онлайн-марафоні «Відкрий для себе Каразінський!». Історичний факультет чекає на вас 23 січня об 11:00 на ютубі, у фейсбуці, інстаграмі. Реєстрація за посиланням.
Про навчання на факультеті
«Студент історичного факультету може реалізуватися не тільки у сфері історичної освіти або науки, а й в будь-яких сферах, які потребують володіння початками аналізу. Ми розвиваємо саме аналітичні здібності»
Коли мене запитують, у чому особливість історичного факультету, то хочеться згадати думку деяких західних вчених про те, що університети загалом та історичні факультети зокрема навчають тільки одному — користуватися джерелами. Тобто ми не надаємо знання як такі, а показуємо, пояснюємо, як ці знання можна здобути самотужки. Це і є, як на мене, головна особливість нашого факультету. Саме тому студент історичного факультету може реалізуватися не тільки у сфері історичної освіти або науки, а й в будь-яких сферах, які потребують володіння початками аналізу. Ми розвиваємо саме аналітичні здібності. Тому в нас цікаво навчатися і тим, хто хоче займатися історичними науками, і тим, кому просто цікаво розуміти, як воно було, сталося і як, можливо, буде в майбутньому.
На історичному факультеті ми охоплюємо 70–80% напрямів розвитку історичної науки загалом. У нас є як територіальна градація (країни Східної Європи, Північної Америки, Азії, Африки, історія України тощо), так і хронологічна (історія первісного суспільства, стародавнього світу, середніх віків, нова та новітня історія тощо). Також є напрями з інших дисциплін, які в сукупності є історичною наукою: археологічні та джерелознавчі дослідження, а також дослідження, пов’язані з новими методами історичних пошуків (цифрова історія, історія повсякденності, історична антропологія тощо).
На історичному факультеті і на бакалавраті, і на магістратурі є одна освітня програма — «Історія та археологія». Це наша стратегічна політика. В Україні є багато факультетів, які до спеціальності додають вужчу спеціалізацію. На нашу думку, це не зовсім вдала ідея. Адже ми не можемо обмежувати наших студентів у виборі. Так, справді кожен студент під час навчання в бакалавріаті й магістратурі займається певною вузькою проблематикою. У нас п’ять кафедр, які пропонують щонайменше по два напрями. Хтось може займатися середньовічною Азією, хтось візуальною історією, історією України, Київської Русі, а хтось історією України сучасності. Але людина за період свого навчання може змінити свої пріоритети. А що робити, якби ми, наприклад, взяли її тільки на історію України, і вона вже не зможе перейти на щось інше? У нас це можна зробити на будь-якому курсі бакалаврату. На магістратурі ж трохи інша справа: після вступу студентів закріплюють за певною кафедрою, яку вони обирають самостійно й пишуть дипломну роботу. Ми не вказуємо їм.
Студентські практики
Історичний факультет пропонує багато різноманітних студентських практик. Після першого курсу проходить археологічна практика — археологічні розкопки, — після якої студент по-справжньому стає студентом історичного факультету. На другому курсі — музейно-архівна практика. Наші студенти їздять Україною та іншими країнами до музеїв, архівів, де знайомляться з музейною та архівною формами роботи та безпосередньо набувають навичок роботи з джерелами.
«Вважаю, що Харківська область є однією з найцікавіших областей України. У нас є на що подивитися та показати в краєзнавчому сенсі»
На третьому курсі — краєзнавча практика. Вважаю, що Харківська область є однією з найцікавіших областей України. У нас є на що подивитися та показати в краєзнавчому сенсі. Відвідують студенти також й інші області (Дніпропетровську, Полтавську та інші), де знайомляться, зокрема, з історичними джерелами. На четвертому курсі проходить виробнича практика — у школах. Так, наші студенти після закінчення четвертого курсу мають право викладати в школах, такі компетентності в них є. Під час практики вони протягом двох тижнів відвідують харківські школи й знайомляться з тим, як проводити уроки, також їм надають можливість провести один чи два уроки. На магістратурі на студентів чекає велика педагогічна практика. Вона змішана: сім тижнів — безпосередньо на факультеті, де вони навіть проводять семінарські та практичні заняття для першокурсників, а інша частина — у школах, де студенти протягом півтора місяця проводять уроки, зокрема й контрольні, та навіть оцінки ставлять. Тому в студентів є можливість набути навичок практичної роботи.
Про міжнародну діяльність
«Єдина вимога до наших студентів для участі в міжнародному обміні — це знання англійської мови»
Історичний факультет проводить активну міжнародну діяльність, у нас дуже тісні зв’язки з багатьма країнами ЄС, серед яких — Болгарія, Польща, Німеччина, Італія, Угорщина, Естонія, Латвія, Литва, Греція та інші. Наші викладачі також їздять за кордон на конференції, до нас приїжджають й іноземні колеги читати короткотермінові курси лекцій.
Також у нас активно проводить обмін студентами. Наприклад, минулого року наші студенти їздили на пів року навчатися до Стамбула, у 2019 році — до Німеччини в Університет Ерлангена—Нюрнберга. Також плануємо, що наші аспіранти поїдуть до Італії. І до нас також приїжджають іноземні студенти. За програмою Фулбрайта минулого року в нас був американський студент — випускник бакалаврату з історії. Він також читав на факультеті спеціальний курс англійської мови для істориків.
Єдина вимога до наших студентів для участі в міжнародному обміні — це знання англійської мови. У нас навіть більше пропозицій на навчання, стажування за кордоном, ніж є кандидатур студентів. Потрібно володіти англійською хоча б на рівні B1.
У наших студентів також є можливість на третьому—четвертому курсі поїхати до Польщі для роботи в архівах.
Чому варто вступати на історичний факультет?
Я не розумію, чому потрібно вступати до якогось іншого ЗВО, бо Харківський університет — найстаріший на теренах України, один із найстаріших у Східній Європі.
Саме історичний факультет, на нашу думку, надає можливість випускникам знайти своє місце в сучасному суспільстві. Не обов’язково, щоб їхня робота збігалася з тим, що написано в дипломі. Але вміння аналізувати інформацію та виокремлювати з-поміж інших ту, яка справді є важливою та правдивою, можна отримати тільки на історичному факультеті. Бо протягом усього навчання ми працюємо з джерелами. У нас дуже велике бюджетне замовлення — 67 місць — та ліцензія 130 місць (денна форма), 40 місць (заочна форма), ще є аспірантура, на яку є конкурс.
Де можуть працювати випускники історичного факультету?
«Усі розуміють, якщо ти закінчив істфак, то написати зможеш так, що повірять і не залишаться байдужими усі»
Насамперед вони можуть працювати науковцями. Окрім цього, вони можуть працювати викладачами закладів вищої освіти, технікумів, коледжів, у школах, а також в усіх організаціях суспільного напряму, зокрема громадських та політичних організаціях тощо. Багато випускників пов’язані із засобами масової інформації. Адже ми навчаємо студентів «писати» з першого курсу. Для створення контенту в інтернеті істфак — це марка. Усі розуміють, якщо ти закінчив істфак, то написати зможеш так, що повірять і не залишаться байдужими усі.
Також випускники можуть працювати, як не дивно, у комп’ютерній сфері. Зокрема, вони пов’язані з менеджментом проєктів та навіть із фронтендом, бекендом. Є в нас і такі. Студенти володіють необхідним навичками. Адже курсова робота — це вже проєкт. Також у нас є курси, які закінчуються не звичайним іспитом, а колективними проєктами для трьох—чотирьох студентів. Студенти вміють контактувати в групі й розуміють, що потрібно зробити насамперед, у них розвиваються чудові організаційні здібності.
Що вас особисто свого часу зацікавило в історії?
Я вступав до університету під час «Перебудови». Це був час, коли було цікаво займатися будь-якою історією.
Я зацікавився історією ще зі шкільних років і цілеспрямовано хотів навчатися на історичному факультеті. Вдалося це мені не з першого разу. Тому це був свідомий вибір.
Я є фахівцем з історії стародавнього світу, насамперед з історії Римської імперії та елліністичних країн.
Каразінський у трьох словах
Університет з великої літери.
Три поради абітурієнту
- Підготуватися та скласти ЗНО.
- Не завжди слухатися своїх батьків, коли обираєш спеціальність, а насамперед — себе.
- Обрати місцем свого навчання саме Каразінський університет. А який факультет, це неважливо.
Центр веб-комунікацій
центру зв'язків з громадськістю
Валерія Харченко
